Як підготувати дітей до можливих надзвичайних ситуацій

Багато міст в Україні вже кілька тижнів потерпають від масового псевдомінування різних закладів, в тому числі і закладів освіти. Що робити, аби попередити панічні настрої, тривожні розлади дітей, батьків та працівників освіти?

У правоохоронних органах заявляють, що після перевірок ці повідомлення не підтверджуються, а мають на меті створити напругу й панічні настрої в суспільстві та є спланованою інформаційною операцією. «Мета цього інформаційного тероризму – тримати українців в напрузі та вселити невпевненість у власній безпеці, і зробити це не так терористичним актом, як можливістю, що подібне може статися. Тому головне – зберігати спокій», – закликають в МВС. 

 

Базовою емоційною потребою дитини і дорослого є відчуття спокою і безпеки. Для дитини важливим бути під опікою надійного дорослого, який  надає безпечне середовище для життя, росту та розвитку. Дитина може пережити будь-яку ситуацію, якщо поряд стабільний дорослий. Тому надважливо педагогічним працівникам та батькам зрозуміти та стабілізувати свій емоційний стан, уникати тривожних розмов, ділитися своїми побоюваннями, страхами при школярах.

З дітьми важливо говорити про надзвичайні ситуації для того, щоб інформація, яку вони можуть отримати під час тренування та навчання щодо попередження виникнення різного роду надзвичайних ситуацій, не шокувала й не травмувала їх. Дітям потрібно наголошувати, що всі негаразди тимчасові. Розмова має бути спокійною, без підвищення голосу чи різких висловлювань. Якщо дитина задає питання, у жодному випадку не можна їх лишати без відповіді. Не отримавши пояснення про те, що турбує, дитина може дофантазувати, зробити хибні висновки з почутого на вулиці, побачено по телевізору або в інтернеті.

Підготовка робить стрес дитини «керованим», виводить зі стану травматичної безпорадності та вразливості. Варто протиставляти тривозі продуктивні дії, злагоджений та багаторазово відпрацьований алгоритм дій додає впевненості, робить ситуацію контрольованою для дітей і для та дорослих.

Окрім того, дорослі мають розмовляти з дітьми про безпеку не тому, що має статися щось небезпечне, а щоби «натренувати м’яз безпеки» (Світлана Ройс), відчувати свою силу в будь-якій складній ситуації й почуватися захищеними.

У роботі радимо використовувати посібник Світлана Ройз «Супергерої безпеки», у якому містяться рекомендації для батьків, як підготувати дітей до можливих надзвичайних ситуацій.

У посібнику психолог пропонує алгоритм підготовки дітей до потенційних надзвичайних ситуацій, який складається з трьох пунктів:

  • теоретичні відомості та пояснення, навіщо це потрібно; 
  • залучення до гри-тренування; 
  • закріплення у тренувальній дії.

Зокрема, у посібнику вміщено інформацію щодо того як вчити дітей зустрічати проблеми, підготувати до звуку тривожних сирен, можливих природних катаклізмів, що робити, якщо вони застрягли в ліфті, та як правильно донести до дітей інформацію про валізку безпеки.

Дорослі знайдуть у посібнику відповіді на питання:

– як безпечно говорити з дітьми про надзвичайні ситуації, щоби вони відчували себе захищеними;

– чому про це важливо розмовляти;

– з чого почати;

– чим відрізнятиметься розмова залежно від віку.

Ілюстрована методичка для перегляду та завантаження

https://bit.ly/миготові-продітей (роздрукований варіант у додатку)

В тексті є уточнення – виправляємо – ванна кімната в наших умовах – безпечніше в квартирі місце.

Текст для дорослих, де докладно про вікові особливості підготовки до надзвичайний ситуацій (сайт НУШ)

https://bit.ly/33Cektt

Разом з тим, існує кілька таких «тривожних дзвіночків», на які мають звертати увагу дорослі. Найпоширеніші з них – порушення сну, спалахи агресії, пасивність та замкненість, безпричиннрий плач, відмова від їжі або постійні переїдання, втрата інтересу до того, що раніше дуже подобалося. Наявність однієї або двох ознак може вказувати на те, що дитина потребує професійної допомоги.

 

Відповідно до статті 259 Кримінального кодексу України «Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності»

  1. Завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками,

– карається позбавленням волі на строк від двох до шести років.

  1. Те саме діяння, якщо об’єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури або будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров’я, або заклади освіти або якщо воно спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно,

 – карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

 

Відповідно до статті 183. Кодексу України про адміністративні правопорушення «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб»

Завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань,

– тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Відповідно до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей»

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей,

– тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,

– тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу,

 – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність,

– тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нагадуємо також про те, що кримінальна відповідальність неповнолітніх за загальним правилом настає з 16 років. Проте за деякі види злочинів (умисне вбивство, зґвалтування, умисне тяжке/середньої тяжкості тілесне ушкодження, крадіжка, розбій, вимагання, хуліганство тощо) кримінальній відповідальності підлягають особи у віці з 14 років. За адміністративні правопорушення відповідальність настає з 16 років. У разі якщо  в неповнолітнього недостатньо майна для відшкодування матеріальної шкоди, завданої ним, то такі збитки покривають батьки.

 

 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *